Для вчителів

Наш герой, їжачок Жека, хоче знайти дорогу до друга зайчика. Але оскільки їжачок наразі вміє рахувати лише до десяти, а його друг живе на 12-ій Лісовій вулиці у будинку №15, Жека боїться заблукати. Тому ми будемо разом із Жекою вчитися рахувати до двадцяти, а також повторимо рахунок від одного до десяти і назад.

Ігри та вправи для учнів із диспраксією

Деяким дітям складно впоратися з координацією власних рухів та вимовою. Але їм можна допомогти! В одній із попередніх статей ми писали про симптоми та види диспраксії. Ми розглянули причини диспраксії та її прояви у дітей різного віку.

Сьогодні поговоримо про вправи, які допоможуть дітям із диспраксією розвиватися і краще навчатися. Залучайте таких учнів до активної гри разом із однокласниками. Чим більше школярів долучиться, тим краще – дитина не почуватиметься ніяково та вчитиметься ефективно взаємодіяти з колективом.

Особливе значення має похвала. Усіх дітей потрібно хвалити навіть за незначні досягнення, а дітей з диспраксією – особливо, бо навіть невеличкі перемоги їм даються великими зусиллям. Тому хваліть таких учнів, це дасть їм наснаги та допоможе повірити у власні сили.

Розвиток дрібної моторики

1. Пазли

Дитині з диспраксією важливо розвивати дрібну моторику. Тут у пригоді стануть пазли. Можна або придбати готові, або виготовити їх власноруч. Для цього можна використати будь-які картинки з великими деталями та яскравими кольорами. Бажано, щоб перші пазли складалися з невеликої кількості фрагментів.

Також ви можете використати онлайн-конструктор пазлів. Завантажте зображення на власний смак, оберіть складність і кількість дрібний деталей. Готово! Залишається лише роздрукувати зображення та розрізати на виділені фрагменти.  

2. Мішечки з квасолею

Щоб урізноманітніти навчальний процес, разом з дітьми можна збирати квасолю у мішечки. Це допоможе учням із диспраксією розвинути дрібну моторику та координацію рук і очей. А ще це зменшить стрес від навчального процесу.

3. Поробки з макаронів

Ще одним яскравим та веселим способом розвитку дрібної моторики є поробки з фарбованих макаронів. Нехай день стане позитивним та різнокольоровим: разом з учнями розфарбуйте макарони. Коли фарба висохне, можна робити розмаїті намиста та інші прикраси. Нанизуйте на нитку барвисті макарони. Чим яскравіше, тим краще!

Мультисенсорне навчання

Спробуйте скористатися прийомами мультисенсорного навчання, тобто під час уроку залучити до аналізу інформації органи нюху, смаку та дотикового сприймання. Бо під час уроку зазвичай у дитини задіяні лише слух та зір. Натомість мультисенсорний підхід допомагає дітям краще засвоювати матеріал. А уроки стають ще цікавішими. Мультисенсорне оточення допомагає дітям з диспраксією краще відчути простір, зосередитися та діяти більш активно. Додайте нові сенсорні відчуття, враховуючи інтереси дитини.

Бажано змінювати завдання так, щоб задіяти різні канали сприйняття і зафіксувати увагу кожної дитини. Наприклад, літери, що вивчаються, можна писати не лише олівцем у зошиті, а й пальчиком на дошці з манкою або наждачним папером по деревині. А чи не спробувати виліплювати цифри з пластиліну?

Соціальні навички та емоційний інтелект

Дітям із диспраксією буває важко орієнтуватися в емоціях співрозмовника. Крім того, вони мають проблеми з оцінюванням власного тону та гучності мовлення. А це може стати на заваді соціалізації. Щоб вирішити цю ситуацію, потрібно розвивати емоційний інтелект дитини.

Супергерой поспішає на допомогу

Щоб допомогти дитині розказати про свої переживання, можна роздрукувати зображення улюбленого персонажа чи супергероя з різними емоціями. Якщо дитині буде складно виразити словами свої відчуття, вона зможе просто обрати зображення з відповідною емоцією.

Емоції у кольорі

Запропонуйте учню намалювати свій настрій. Під час малювання допоможіть дитині визначити, яку емоцію вона в цей момент відчуває. Коли таких картин буде декілька, можна разом із дитиною порівняти, як вона зобразила позитивні та негативні емоції. Такий прийом має психотерапевтичний ефект – арт-терапевтичний – допомагає позбутися небажаних емоцій.

При роботі з дитиною з диспраксією вчитель має бути терплячим та чуйним.  А головне – намагатися зробити навчальний процес веселим та яскравим, залучати школярів до спільних рухливих ігор та малювання.